Експорт послуг і граничні строки розрахунків НБУ у 2026

Граничні строки розрахунків НБУ (180 днів) не поширюються на експорт послуг, робіт і прав інтелектуальної власності, крім транспортних послуг, тож пеня 0,3% за день за запізнілу оплату від нерезидента за таку послугу не нараховується.

Ваш закордонний замовник мав оплатити акт ще в серпні, а гроші досі не надійшли. У договорі прописано 30 днів, а в голові сидить цифра «180 днів» з новин про валютний нагляд. Для вашої послуги вона не діє, і нижче видно, на яку норму спиратися. Станом на жовтень 2026 року картина така.

На якій нормі тримається звільнення експорту послуг?

На пункті 1 постанови Правління НБУ № 67 від 14.05.2019. Спершу сам пункт 14-2 постанови № 18: граничні строки розрахунків за експортом та імпортом товарів становлять 180 календарних днів для операцій з 5 квітня 2022 року. А далі постанова № 67 каже, що ці граничні строки не поширюються, серед іншого, на «послуги, роботи (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються».

Для чинного закону це логічно. Частина перша статті 13 Закону № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» дає НБУ право встановлювати граничні строки лише за операціями з експорту та імпорту товарів.

Висновок короткий. Для послуг строку немає.

Експорт товарів і експорт послуг: що з цього регулює НБУ.

Чи нараховується пеня 0,3%, якщо нерезидент заплатив за послугу пізно?

Ні. Частина п'ята статті 13 Закону № 2473-VIII пов'язує пеню 0,3% за кожен день прострочення з порушенням строку розрахунків, встановленого за цією статтею. Якщо для вашої операції строку немає, нараховувати пеню нема від чого.

Стаття 14 цього ж закону окремо регулює відповідальність за інші порушення валютного законодавства. У дужках вона виводить із загального переліку лише порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за які встановлює стаття 13.

Це не означає, що прострочення нічого не коштує. Просто «штрафує» вас тут не НБУ, а ваш договір: пеня чи штраф, які ви самі погодили із замовником, і ваша здатність цього замовника дотиснути.

Звідки плутанина зі строками для послуг?

З двох джерел. Перше — новини 2026 року про зміну строків. Наприклад, постанова НБУ № 63 від 12.06.2026 підняла строк до 270 днів для експорту труб і комплектуючих до залізничного транспорту (коди УКТ ЗЕД 7304, 7305, 7306, 8607), ми розбирали це в матеріалі про 270 днів розрахунків за ЗЕД. Це товари, не послуги.

Друге джерело — стаття 13 частина друга. Вона згадує експорт робіт і послуг і пояснює, що строк виплати рахується з дня оформлення акта, рахунка чи інвойса. Але це лише правило відліку, якщо НБУ строк встановив. Для послуг, на які діє звільнення, цього не відбувається.

Що з транспортними послугами і змішаними договорами?

Звільнення в постанові № 67 прямо виключає транспортні послуги та роботи. Тож якщо ви надаєте нерезиденту транспортно-експедиційні послуги, не покладайтеся на загальне правило: попросіть банк письмово пояснити, як він застосовує норму до вашого договору.

Друга пастка — договір, у якому поєднано товар і сервіс. Товарна частина лишається під пунктом 14-2 з його 180 днями. Послуга — ні.

1. Розділіть предмет договору: окремо товари, окремо роботи й послуги, окремо права інтелектуальної власності.
2. Для товарної частини запишіть строк оплати, який вкладається в граничний, і стежте за ним.
3. Для послуг пропишіть строк оплати (наприклад, 15 чи 30 днів від акта) і відповідальність за прострочення в самому договорі.
4. Оформлюйте акт чи інвойс день у день: від цієї дати рахується договірний строк, а для товарної частини ще й граничний.

Податкові наслідки експорту послуг — окрема тема. Для ФОП ми розібрали її в матеріалі про оподаткування експорту ІТ-послуг.

Що сказати банку, якщо він питає про строки?

Назвіть норму. Банк веде валютний нагляд сам, і працівник, який бачить надходження від нерезидента, може за звичкою питати «чому пізно». Відповідь проста: це послуга, а граничні строки на неї не поширюються за пунктом 1 постанови № 67. Додайте договір і акт, що підтверджують, що це саме послуга, а не товар.

Якщо банк наполягає, попросіть письмове обґрунтування з посиланням на норму. Без норми вимога не тримається.

Складну ситуацію зі змішаним договором чи затримкою оплати зручно розібрати разом із бухгалтером: у «Альянсі» ми беремо контракт і акти й показуємо, яка частина підпадає під строки, а яка ні — звернутися можна через форму на сайті.

Поширені запитання

Чи діє граничний строк повернення валютної виручки за експорт послуг?

Ні, крім транспортних послуг і робіт: на решту послуг, робіт і прав інтелектуальної власності граничні строки не поширюються (п. 1 постанови № 67). Діє строк оплати з договору.

Що, якщо в договорі на послуги написано «розрахунок протягом 180 днів»?

Це договірний строк, який ви самі погодили. Його порушення — питання цивільної відповідальності перед замовником, а не валютного нагляду.

Чи залежить це від того, що я ФОП на єдиному податку?

Ні. Статус платника податків на граничні строки не впливає. Значення має предмет операції: товар чи послуга.

Надішліть нам договір і акти за липень-вересень — у межах бухгалтерського супроводу ЗЕД перевіримо, які позиції є товарами, і підкажемо, де потрібен контроль строків.