Яку дату вважати днем платежу при імпорті: не дату валютування

TL;DR: для валютного нагляду днем платежу за імпорт вважається дата списання коштів з рахунку резидента в банку, а не дата валютування SWIFT і не дата, коли гроші дійшли до нерезидента.

Порахувати граничний строк розрахунків від дати валютування SWIFT - найпростіший спосіб отримати пеню, якої можна було уникнути. Дата валютування і дата платежу для валютного нагляду - не одне й те саме, і Державна податкова служба саме про це нагадала бухгалтерам навесні 2026 року. Роз'яснення спирається на Закон України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та Інструкцію про валютний нагляд, затверджену Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7. Плутанина між двома датами трапляється часто, бо обидві стоять поруч у банківській виписці, а різницю в день-два ніхто, крім бухгалтера, не помічає.

Ключові висновки

• Днем платежу для валютного нагляду при імпорті вважається дата списання коштів з рахунку резидента в банку - це прямо роз'яснила ДПС навесні 2026 року.
• Дата валютування (Value Date), яку банки проставляють для розрахунків через SWIFT, - лише технічний реквізит міжбанківського переказу і платежем не є.
• Саме від дати списання коштів стартує граничний строк розрахунків - загалом 180 календарних днів станом на серпень 2026 року, чинних із 5 квітня 2022 року.
• Порушення строку тягне пеню 0,3% від суми неодержаного товару за кожен день прострочення, з обмеженням у розмірі самого боргу.
• Для розрахунків документарним акредитивом дата платежу - це день, коли банк перерахував кошти нерезиденту, а не день відкриття акредитива.

Яку дату ДПС вважає днем платежу за імпорт?

Днем здійснення авансового платежу за імпортним контрактом ДПС вважає дату списання коштів з поточного рахунку резидента в банку. Це роз'яснення податкова оприлюднила навесні 2026 року, і воно стосується саме моменту, з якого стартує обов'язок резидента щодо валютного нагляду. Логіка проста: саме в момент списання платник втрачає можливість розпоряджатися грошима, і саме тоді його зобов'язання зі сплати вважається виконаним.

Це не нова норма, а уточнення того, як застосовувати вже чинні правила. На практиці бухгалтери роками орієнтувалися на різні документи - виписку, SWIFT-повідомлення, підтвердження від контрагента, - і рахували від різних дат. ДПС закрила цю розбіжність одним реченням: рахуйте від списання, а не від будь-якого іншого документа.

Відлік граничного строку розрахунків починається з дати списання коштів, а не з дати валютування чи надходження грошей нерезиденту.

Чому дата валютування (Value Date) не є днем платежу?

Дата валютування - суто технічний реквізит. Банки використовують її для розрахунків між собою в системі SWIFT, і вона показує, коли кошти фактично надійдуть на кореспондентський рахунок банку-отримувача. До дій платника вона стосунку не має.

Тому вона й не визначає момент здійснення платежу. Різниця між датою списання і датою валютування зазвичай становить один-два банківські дні - валютування майже завжди пізніше. Бухгалтер, який рахує 180 днів від пізнішої дати, отримує граничний строк, що на день-два довший за реальний. Різниця виглядає дрібницею. Але саме вона перетворює вчасну поставку на прострочену, коли рахунок іде на десятки тисяч гривень пені за день.

Як дата платежу визначає строк 180 днів і коли з'являється пеня?

Відлік починається в день списання і триває 180 календарних днів - такий загальний граничний строк розрахунків станом на серпень 2026 року діє з 5 квітня 2022 року для більшості імпортних операцій. Подовжений режим у 270 днів, який НБУ ввів для окремих товарних груп - труб і залізничних комплектуючих чи сільгосптехніки, - стосується експорту цих товарів, а не імпорту; детальніше про цей виняток - у матеріалі про строки розрахунків за ЗЕД у 2026 році.

Приклад. Компанія перерахувала аванс нерезиденту 12 травня 2026 року, а банк проставив у SWIFT-повідомленні дату валютування 14 травня. Відлік 180 днів починається 12 травня, і граничний строк постачання спливає 8 листопада 2026 року. Якщо бухгалтер помилково рахував від 14 травня, у нього в календарі стояло б 10 листопада - на два дні пізніше за справжній дедлайн. Товар, що прибув 9 листопада, формально прострочений.

Дата валютування і дата платежу - не синоніми: для строку розрахунків має значення тільки друга.

За кожен день прострочення нараховують пеню 0,3% від суми неодержаного товару, а її загальна сума не може перевищити розмір самого боргу. Формулу і повний приклад розрахунку ми показали в матеріалі про пеню за порушення строків розрахунків ЗЕД. Різниця в один-два дні рідко коштує великих грошей сама собою, але вона зсуває всі наступні дати у платіжному календарі компанії.

Перевірити дату списання неважко: вона стоїть у виписці з поточного рахунку як дата проведення операції, а не в SWIFT-повідомленні MT103, де фігурує саме дата валютування. Якщо контракт передбачає кілька траншів оплати, для кожного траншу ведеться окремий відлік - 180 днів рахують від дати списання конкретного платежу, а не від першого чи останнього траншу за контрактом. При частковій поставці товару граничний строк також рахують окремо для неоплаченого чи непоставленого залишку.

Яка дата платежу діє при розрахунках акредитивом?

Тут правило інше. Датою платежу вважається не дата відкриття акредитива і не дата подання документів у банк, а день, коли банк фактично перерахував кошти на користь нерезидента - тобто списав їх зі свого власного рахунку. Відлік 180 днів починається саме з цього дня, а не з моменту, коли компанія доручила банку відкрити акредитив.

На практиці між відкриттям акредитива і фактичним платежем може минути кілька тижнів - поки нерезидент відвантажить товар і надасть банку потрібні документи. Компанія, що веде календар від дати відкриття акредитива, штучно скорочує собі запас часу на прострочення, якого насправді ще немає, або, навпаки, пізніше виявляє, що дедлайн уже минув. Звірку дат платежу за акредитивами варто робити щоразу окремо, орієнтуючись на виписку банку, а не на умови самого акредитива.

Помилка в одній даті в бухгалтерії ЗЕД коштує реальних грошей, тож звірку платіжного календаря з виписками краще довірити фахівцям. Бухгалтерське бюро «Альянс» супроводжує зовнішньоекономічну діяльність клієнтів з 2009 року і регулярно звіряє дати списання коштів із граничними строками розрахунків, щоб жоден платіж не «загубився» між SWIFT-повідомленням і випискою банку. Якщо хочете передати цю звірку нам, залиште заявку на консультацію - матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуального розрахунку для вашого контракту.

FAQ

Чи вважається днем платежу дата, коли гроші дійшли до рахунку нерезидента?

Ні. Для валютного нагляду має значення дата списання коштів з рахунку резидента в українському банку, а не дата, коли кошти фактично зарахували нерезиденту за кордоном.

Що робити, якщо банк показує різні дати списання і валютування у виписці?

Орієнтуватися виключно на дату списання коштів з рахунку - саме вона запускає відлік граничного строку розрахунків, а дата валютування для цієї мети значення не має.

Чи діє те саме правило для експортних операцій?

Ні, там інша логіка: строк для експорту рахують від дати відвантаження товару чи митного оформлення до дати надходження виручки на рахунок резидента, а не від дати списання коштів, бо платить у цьому випадку нерезидент.

Скільки часу є на постачання товару після сплати авансу за імпортом?

Загалом 180 календарних днів з дати списання коштів - цей строк однаковий для всіх товарних груп при імпорті. Подовжений режим у 270 днів, який НБУ ввів для окремих товарів, стосується лише експортних операцій.