Кримінальна відповідальність директора за мобілізацію: міф чи ризик

TL;DR: за порушення правил військового обліку директору загрожує адміністративний штраф до 59 500 грн за статтею 210-1 КУпАП, а не кримінальна справа - вона можлива лише за реальну протидію мобілізації.

19 травня 2024 року набрав чинності Закон №3696-IX, який у кілька разів підняв штрафи за порушення правил військового обліку. Відтоді на консультаціях директори й головні бухгалтери запитують одне й те саме: чи не переросте цей штраф у кримінальну справу проти керівника особисто.

Ключові висновки

• Окремої кримінальної статті "за мобілізацію співробітників" для директора не існує - є адміністративна стаття 210-1 КУпАП.
• З 19 травня 2024 року штраф для посадової особи в мирний час - 17 000-25 500 грн за перше порушення і 25 500-34 000 грн за повторне; у період воєнного стану - 34 000-59 500 грн (станом на вересень 2026 року).
• Кримінальна відповідальність за статтею 114-1 ККУ - до 8 років позбавлення волі - настає лише за активну протидію мобілізації, а не за запізнілий звіт чи технічну помилку.
• Директор відповідає за організацію військового обліку на підприємстві; безпосередньо вести його наказом призначають окрему відповідальну особу.
• Штраф за 210-1 КУпАП накладає суд, і рішення можна оскаржити в апеляційному порядку.

Чи існує кримінальна стаття за порушення військового обліку?

Ні. У Кримінальному кодексі немає норми, яка карала б директора саме за неточності в обліку військовозобов'язаних працівників. Є дві адміністративні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення: стаття 210 стосується самих призовників і військовозобов'язаних, а стаття 210-1 - порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з боку підприємств і посадових осіб. Саме за другою статтею й притягують керівника, якщо на підприємстві не подали вчасно відомості про прийнятого чи звільненого військовозобов'язаного працівника. Кримінальної справи з цього не буде.

Скільки коштує помилка з військовим обліком у 2026 році

До травня 2024 року штрафи за 210-1 КУпАП обчислювали в старих неоподатковуваних мінімумах і на практиці рідко перевищували кілька тисяч гривень. Закон №3696-IX змінив шкалу. Для посадової особи в мирний час перше порушення коштує від 17 000 до 25 500 грн, повторне протягом року - від 25 500 до 34 000 грн. У період воєнного стану, який діє й станом на вересень 2026 року, штраф зростає до діапазону 34 000-59 500 грн незалежно від того, перше це порушення чи ні.

На практиці найчастіша підстава для протоколу - несвоєчасне подання відомостей про зміну облікових даних працівника: прийняття на роботу, звільнення, зміну посади чи місця проживання. Друга типова причина - неоновлені дані самого підприємства як суб'єкта, відповідального за облік. Суму штрафу визначає суд за протоколом, який складає уповноважений орган, а не сам ТЦК довільно.

Коли порушення обліку переростає в кримінальну справу?

Межа - активна дія, а не бездіяльність чи запізнення. Стаття 114-1 Кримінального кодексу карає за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. На практиці це переховування працівника від вручення повістки, свідоме попередження про перевірку ТЦК, щоб працівник встиг ухилитися, чи відмова допустити представників комісії до документів під час мобілізаційних заходів. Формальна помилка в обліковій картці під цю статтю не підпадає.

Окремо варто розрізняти статтю 336 ККУ - вона карає за ухилення від призову самого військовозобов'язаного, а не директора підприємства, який його працевлаштував. Роботодавця ця норма не стосується.

Хто відповідає за облік - директор чи кадровик?

Формально відповідає підприємство як суб'єкт господарювання, а протокол складають на посадову особу, яка відповідає за облік. Директор організовує процес: видає наказ про призначення відповідального за військовий облік працівника - зазвичай це кадровик чи фахівець з кадрового діловодства - і забезпечує йому доступ до реєстрів і документів. Але сам факт наказу не звільняє керівника від наслідків, якщо облік системно не ведеться: суд оцінює, чи справді на підприємстві організовано контроль, а не лише підписано папір для форми.

Ми вже писали окремо про суміжну ситуацію - хто підписує звітність, якщо мобілізували самого директора - і там діє той самий принцип: відповідальність не зникає разом з людиною, а переходить за наказом на іншу.

Правильно оформити наказ про відповідального за облік, звірити облікові картки з реєстром і не пропустити зміни в законодавстві про бронювання чи мобілізацію самостійно складно, особливо невеликому бізнесу без окремого кадровика. Бухгалтерське бюро «Альянс» супроводжує кадрові процеси клієнтів з 2009 року і стежить за такими змінами раніше, ніж вони обертаються протоколом, - обговорити вашу ситуацію можна на консультації. Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальну юридичну консультацію.

Коли обов'язки й відповідальність за облік чітко розподілені й задокументовані, штраф за 210-1 КУпАП стає рідкістю, а не закономірністю. Саме цим системно займається кадровий облік як послуга - від наказів про призначення відповідальних до контролю строків подання відомостей.

FAQ

Чи може ТЦК оштрафувати директора напряму, без суду?

Ні. ТЦК або інший уповноважений орган складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, а рішення про штраф і його розмір у межах шкали ухвалює суд.

Чи звільняє наказ про відповідального за облік директора від відповідальності?

Не повністю. Наказ розподіляє обов'язки всередині підприємства, але суд перевіряє, чи облік дійсно ведеться, а не лише формально призначена людина.

Чим стаття 336 Кримінального кодексу відрізняється від адміністративної відповідальності директора?

Стаття 336 ККУ карає за ухилення від призову самого військовозобов'язаного. Директор підприємства за неї не відповідає - його відповідальність за облік працівників лежить у площині статті 210-1 КУпАП.

Чи змінювалися штрафи за 210-1 КУпАП після травня 2024 року?

Станом на вересень 2026 року шкала, встановлена Законом №3696-IX, лишається чинною: 17 000-59 500 грн для посадової особи залежно від того, мирний час це чи воєнний стан, і перше порушення чи повторне.