Пеня за порушення строків розрахунків ЗЕД: як порахувати

Пеня за порушення граничних строків розрахунків за ЗЕД становить 0,3% від суми неодержаних коштів за кожен день прострочення, але сумарно не може перевищити саму суму боргу.

Ви відвантажили товар на експорт або перерахували аванс нерезиденту, а зустрічна оплата чи поставка затримується. Граничний строк розрахунків спливає - і з наступного дня банк передає інформацію податковій, а та рахує пеню. Розберемо, скільки саме доведеться заплатити, від чого залежить сума і коли пеню взагалі не нараховують, станом на липень 2026 року.

Скільки становить пеня за прострочення розрахунків за ЗЕД?

Ставка одна для всіх - 0,3% за кожен день прострочення. Її нараховують не на всю суму контракту, а на суму неодержаних грошових коштів або на вартість недопоставленого нерезидентом товару. Це передбачено частиною 5 статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21 червня 2018 року.

База залежить від того, який це договір. За експортом пеню рахують від суми валютної виручки, що не надійшла від покупця. За імпортом - від вартості оплаченого товару, який нерезидент не поставив, або від авансу, який він не повернув. У кожному разі беруть лише прострочену частину, а не весь контракт.

Якщо борг у валюті, його перераховують у гривню за офіційним курсом НБУ на день виникнення заборгованості - тобто на перший день після граничного строку. Далі саме ця гривнева сума стає базою для щоденної пені. Є і стеля: загальний розмір нарахованої пені не може перевищити суму неодержаних коштів. Простіше кажучи, більше ніж 100% боргу податкова не нарахує.

Від якого дня і за який період нараховують пеню?

Відлік починається з наступного дня після граничного строку розрахунків. Самі строки встановлює не податкова, а Національний банк: станом на 2026 рік для більшості експортно-імпортних операцій діє 180 календарних днів, а для окремих експортних позицій - труб і комплектуючих до залізничного транспорту (коди УКТ ЗЕД 7304, 7305, 7306, 8607) - з 15 червня 2026 року строк подовжено до 270 днів Постановою НБУ № 63. Докладніше про ці межі ми писали в матеріалі про строки розрахунків за ЗЕД у 2026 році.

За імпортом логіка дзеркальна: строк рахують від дня авансового платежу, а закриває його дата ввезення оплаченого товару в Україну. Пеня біжить щодня, поки операцію не завершено: поки не надійшли гроші за експорт чи не ввезено оплачений імпорт (або не повернувся аванс). День, коли операцію закрито, і є останнім днем нарахування. Тож два тижні прострочення та два місяці - це зовсім різні суми.

Як порахувати пеню за ЗЕД: приклад із цифрами?

Візьмемо експортера, який відвантажив товар на 50 000 доларів США, а оплата від нерезидента не надійшла вчасно.

1. Прострочення на день розрахунку - 40 календарних днів.
2. Курс НБУ на день виникнення заборгованості (умовно) - 41,80 грн за долар, тож борг у гривні: 50 000 × 41,80 = 2 090 000 грн.
3. Пеня за один день: 2 090 000 × 0,3% = 6 270 грн.
4. Пеня за 40 днів: 6 270 × 40 = 250 800 грн.

Це менше за суму боргу, тож податкова нарахує всі 250 800 грн. А якби прострочення тривало близько 333 днів, пеня зрівнялася б із сумою операції - і далі вже не зростала б. Якщо частину виручки все ж отримали, базу зменшують на цю суму, і пеню далі рахують тільки від залишку. Ось як виглядає ця арифметика на схемі.

Коли пеню за порушення строків ЗЕД не нараховують?

Не кожне прострочення тягне пеню. Є три ситуації, коли її не буде.

• Незначна сума. Якщо на дату завершення граничного строку сума незавершеної операції менша за 400 000 грн, банк не здійснює валютний нагляд, а отже, пеню не нараховують. Це поріг незначного розміру операції, встановлений НБУ станом на липень 2026 року.
• Форс-мажор. За частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII перебіг строку та нарахування пені зупиняються на весь період дії форс-мажорних обставин, якщо їх підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати.
• Судовий розгляд. Якщо ви звернулися до суду чи міжнародного арбітражу з позовом до нерезидента, строк розрахунків і пеня зупиняються на час провадження (частина 7 тієї ж статті).

Ще один нюанс стосується форми розрахунку. Валютний нагляд знімається, коли операцію завершено будь-яким передбаченим законом способом - зокрема заліком зустрічних вимог за окремими видами договорів. Але підстави для такого заліку варто перевірити заздалегідь, бо помилка тут повертає операцію в статус незавершеної.

Хто нараховує пеню і як зупинити її нарахування?

Пеню нараховує податкова - центральний орган, що реалізує державну податкову політику (частина 8 статті 13). Підставою стає інформація від банку, який веде валютний нагляд за вашими операціями і повідомляє про прострочення. Тому першим сигнал бачить саме банк, а вже потім приходить рішення від ДПС. На практиці пеню оформлюють податковим повідомленням-рішенням за результатами перевірки, і його можна оскаржити - адміністративно або в суді, - якщо ви доведете, що строк не порушено чи діяв форс-мажор.

Зупинити лічильник можна лише фактом: завершити розрахунок, ввезти оплачений товар або повернути аванс. Якщо винен нерезидент і справа безнадійна - фіксуйте форс-мажор через ТПП або йдіть до суду, бо тільки це законно ставить пеню на паузу. Просто чекати не варто: кожен день додає 0,3%.

Валютний контроль за ЗЕД - ділянка, де ціна помилки рахується в гривнях щодня: неправильно визначений граничний строк чи пропущений день закриття операції обертаються реальними донарахуваннями. Бухгалтерське бюро «Альянс» веде облік для ФОП і ТОВ із 2009 року, тож розрахунки за зовнішньоекономічними договорами і супровід валютного нагляду можна спокійно передати нам і бути впевненими в якісному результаті - щоб зняти це питання з себе, достатньо залишити заявку на консультацію. Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальну консультацію щодо вашої ситуації.