ПДВ при імпорті послуг від нерезидента: хто і коли платить
ПДВ при імпорті послуг від нерезидента нараховує отримувач - навіть якщо сам не платник ПДВ. Ставка 20%, накладна тип 14, строки і штрафи станом на серпень 2026.
Оплата нерезиденту через IBAN замість готівки не звільняє від ПДВ - зобов'язання виникає незалежно від способу розрахунку.
Замовили рекламу у Facebook, консультацію в іноземного юриста або підписку на закордонний SaaS - і от бухгалтер каже: потрібно нарахувати ПДВ. Логічне здивування: гроші пішли за кордон, а податок платите ви. Розберемо, коли саме виникає цей обов'язок, як оформити податкову накладну на нерезидента і що робити, якщо ваш ФОП чи ТОВ узагалі не платник ПДВ, станом на серпень 2026 року.
Ключові висновки
- ПДВ на послуги нерезидента нараховує отримувач послуги - сам покупець складає податкову накладну за нерезидента, з типом причини «14».
- Обов'язок виникає, лише якщо місце постачання послуги - митна територія України (ст. 186 Податкового кодексу); для консультаційних, юридичних, рекламних та ІТ-послуг це місце реєстрації покупця.
- Ставка - 20% від договірної вартості, перерахованої в гривню за курсом НБУ на дату першої події.
- Податкову накладну реєструють в ЄРПН у ті самі строки, що й звичайну: до 5-го або 18-го числа наступного місяця залежно від дати складання.
- Неплатник ПДВ податкову накладну не складає, але подає Розрахунок податкових зобов'язань і сплачує податок окремим платежем.
Коли виникає обов'язок нарахувати ПДВ на послуги нерезидента?
Обов'язок прив'язаний не до факту оплати, а до місця постачання послуги. Якщо за статтею 186 Податкового кодексу України (Закон №2755-VI від 2 грудня 2010 року) це місце - митна територія України, отримувач нараховує ПДВ. Якщо ні - операція взагалі не в полі ПДВ, і накладну складати не треба.
Для більшості послуг, які купує бізнес у нерезидента, місце постачання визначають за реєстрацією покупця - тобто за Україною. Сюди належать консультаційні, юридичні, бухгалтерські, інжинірингові, рекламні послуги, розробка й супровід програмного забезпечення, надання майнових прав інтелектуальної власності. Оплатили закордонному агентству контекстну рекламу чи іноземному розробнику доробку сайту - ПДВ виникає. А ось послуги, пов'язані з нерухомістю за кордоном, чи перевезення, які фізично відбуваються поза Україною, під це правило не підпадають - там діють інші норми статті 186.
Платник ви чи ні, значення не має: обов'язок нарахувати ПДВ на послугу нерезидента виникає в кожного отримувача, якщо місце постачання - Україна. Різниця лише в тому, яким документом це оформити.
Як скласти податкову накладну на послуги нерезидента?
Накладну складає сам отримувач послуги - нерезидент такого документа не бачить і не підписує. У шапці зазначають тип причини «14» («Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента»), а замість ІПН продавця - умовний номер 500000000000. Далі вписують повну назву нерезидента та країну реєстрації; перекладати назву обов'язково не потрібно, якщо це неможливо зробити коректно.
Дату складання визначає правило першої події: або дата списання коштів з рахунку, або дата підписання акта чи іншого документа, що підтверджує факт надання послуги, - залежно від того, що сталося раніше. Базою оподаткування є договірна вартість послуги. Якщо вона у валюті, суму перераховують у гривню за офіційним курсом НБУ саме на дату першої події - це та сама дата, що й у податковій накладній.
Уявімо, що компанія замовила у нерезидента консультаційні послуги на 3200 доларів США й оплатила рахунок наперед. Умовний курс НБУ на дату оплати - 41,90 грн за долар. Тоді база оподаткування: 3200 × 41,90 = 134 080 грн, а ПДВ за ставкою 20% становить 26 816 грн. Саме цю суму отримувач відображає одночасно і як податкове зобов'язання, і - після реєстрації накладної - як податковий кредит того самого періоду.
Строки реєстрації податкової накладної та штрафи за прострочення
Накладну на послуги нерезидента реєструють у Єдиному реєстрі податкових накладних за тими самими строками, що й звичайну. Складену з 1-го по 15-й день місяця реєструють до 5-го числа наступного місяця; складену з 16-го числа й до кінця місяця - до 18-го числа наступного місяця. Ці подовжені воєнні строки діють станом на серпень 2026 року і залишаються чинними ще півроку після завершення воєнного стану.
За прострочення реєстрації діє шкала штрафів з пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу - це знижена воєнна шкала, запроваджена Законом №2876-IX від 12 січня 2023 року замість довоєнних ставок статті 1201. Штраф рахують від суми ПДВ у самій накладній, тому чим більша операція - тим дорожча кожна доба зволікання.
| Прострочення реєстрації | Штраф |
|---|---|
| До 15 календарних днів | 2% |
| 16-30 днів | 5% |
| 31-60 днів | 10% |
| 61-365 днів | 15% |
| Понад 365 днів | 25% |
Знижена воєнна шкала штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (п. 90 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу), станом на серпень 2026 року.
В обов'язковому порядку суму зобов'язання й кредит показують одночасно в декларації з ПДВ: зобов'язання - у рядку 6.1, кредит - у рядку 13.1, за умови, що накладну зареєстровано вчасно. Якщо з реєстрацією запізнитися, зобов'язання все одно виникло й підлягає сплаті, а от право на кредит зникає до моменту фактичної реєстрації - виходить подвійний удар: і штраф, і тимчасово втрачений кредит.
Чи треба нараховувати ПДВ, якщо ФОП або ТОВ не платник ПДВ?
Так, і це найчастіша помилка малого бізнесу. Статус неплатника звільняє від реєстрації як платника ПДВ узагалі, але не звільняє від конкретного обов'язку за статтею 208 Податкового кодексу - нарахувати й сплатити ПДВ із вартості послуги нерезидента, якщо місце постачання визначене як Україна.
Різниця лише в документі. Платник ПДВ складає податкову накладну й реєструє її в ЄРПН. Неплатник - ФОП другої чи третьої групи єдиного податку або юрособа на спрощеній системі без реєстрації платником ПДВ - податкову накладну не складає, а подає Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, що не зареєстрований як платник ПДВ. Подають його за той самий звітний період, коли виникло зобов'язання, і сплачують суму окремим платежем.
Кредиту в неплатника, звісно, немає - весь нарахований ПДВ іде до бюджету без заліку. Тому для такого бізнесу купівля послуги в іноземного підрядника завжди коштує на 20% дорожче за суму в рахунку, і цю різницю варто закладати в кошторис заздалегідь, а не з'ясовувати постфактум.
Розібратися, чи належить конкретна послуга до оподатковуваних, коректно оформити накладну або розрахунок і не пропустити строк реєстрації - робота, де ціна помилки рахується у гривнях штрафу. Бухгалтерське бюро «Альянс» веде облік для ФОП і ТОВ із 2009 року, тож перевірку операцій із нерезидентами можна спокійно довірити нам і не хвилюватися за результат: досить залишити заявку на консультацію. Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальну консультацію щодо вашої ситуації.
FAQ
Яка ставка ПДВ на послуги нерезидента?
Стандартна ставка - 20% від договірної вартості послуги, перерахованої в гривню за курсом НБУ на дату першої події. Знижена 7% чи 0% ставка діє лише для окремих категорій послуг, прямо визначених Податковим кодексом.
Хто складає податкову накладну на послуги нерезидента?
Накладну складає отримувач послуги - платник ПДВ, який купує послугу. Нерезидент у цьому процесі участі не бере: замість його ІПН у документі вказують умовний номер 500000000000 і тип причини «14».
Що буде, якщо не зареєструвати податкову накладну вчасно?
Штраф за пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу (знижена воєнна шкала) - від 2% до 25% суми ПДВ у накладній залежно від тривалості прострочення, а право на податковий кредит з'являється лише після фактичної реєстрації.
Чи платить ПДВ ФОП другої чи третьої групи за послуги нерезидента?
Так. Статус неплатника ПДВ не звільняє від обов'язку за статтею 208 Податкового кодексу: такий ФОП подає Розрахунок податкових зобов'язань і сплачує 20% від вартості послуги окремим платежем, без права на податковий кредит.
Чи є база оподаткування вся сума контракту з нерезидентом?
Базою є фактична договірна вартість конкретної послуги, перерахована в гривню на дату першої події - списання коштів або підписання акта, залежно від того, що настало раніше, а не загальна сума багаторічного контракту.